DKWSLabs

den

До ___________________ суду _______________
__________________________________________
(Вказати назву та адресу суду)

Начальнику ___________________ УДАІ ___________
_______________________________________________
(Вказати реквізити УДАІ регіону)

_______________________________________________
_______________________________________________
(Вказати свої прізвище, ім’я, по батьові, адресу)

На постанову ___________________________________
________________________________________________
(Вказати дані співробітника ДАІ, який виніс постанову, – прізвище, ініціали, посаду, дату винесення постанови)

У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.___ ст.____ КпАП України,
(Підставити частину та статтю КпАП, за якою складено адмінпротокол)

СКАРГА.

Ця скарга підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КпАП.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст..14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що я, власник транспортного засобу, „керував транспортним засобом” у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст..14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
При цьому у момент, близкий до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль (вказати марку та/або номерний знак).
У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірбвальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
Номер засобу вимірювальної техніки у протоколі та постанові відсутній, внаслідок чого перевірити наявність цих документів неможливо.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов гнаявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Співробітник ДАІ знаходився та проводив вимірювання, а також зупинив транспортний засіб, у межах дії відповідного обмеження швидкості (вказати населений пункт або дію знаку обмеження швидкості), але у момент вимірювання транспортний засіб знаходився до зазначеного знаку. Тобто дія зазначеного обмеженя на нього не розповсюджувалася.
Співробітник ДАІ зупинив транспортний засіб, після перехрестя, яким закінчується зона дії знаку обмеження швидкості (відповідно до опису знаку 3.29 у додатку 1 „Дорожні знаки” до ПДР).
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до опису таблички 7.2.1 вона може тільки зменшувати, а не збільшувати зону дії заборонного знаку, а отже, немає підстав для збільшення зони дії вказаного знаку поза перехрестя.
На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

„____”__________ 20__р.

олег алексеевич

До адмінсуду подаємо позов про скасування постанови відповідно ст.288 п.3) КоАП. і ст.2 КАСУ.
Начальнику УДАІ подаємо скаргу на постанову відповідно ст.288 п.3) КоАП.
_________________
помощь в личку платно.Удалю вирус,шелл с сайта Джумла, Битрикс .
Создам плагин , модуль под заказ для VirtueMart , JoomShopping

олег алексеевич

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді
при секретарі -
за участю представника позивача -
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за
позовом С . до виконуючого обов'язки начальника відділення
адміністратиі. ної практики УДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу
та автомобільно - технічної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській області капітана
міліції М * про скасування постанови та закриття справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач С звернувся до суду з адміністративним позовом до виконуючого
обов'язки начальника відділення адміністративної практики УДАІ з обслуговування
адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно - технічної інспекції при УМВС
України в Дніпропетровській області капітана міліції М в якому просить:
скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову навів наступне. Вважає, що даний позов підлягає розгляду у суді на підставі ст.288 ч.З КУпАП. яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та }їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.,14-1 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст. 276 КУпАП. справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126. 127-1 - 129. частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. В свою чергу, згідно з п.2 ч. 1 ст. 18 Кодексу України про адміністративне судочинство місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Частиною 1 ст. 287 КУпАП встановлено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (п.З ч. 1 ст. 288 КУпАП). Згідно з ч. 5 ст. 288 ст. КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КУпАП.

Вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закон} з таких підстав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР. не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ. керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Відповідно до оскаржуваної постанови, швидкість вимірювалась за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості "Візір" №0711195, який за своєю суттю не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, а за інструкцією про експлуатацію даного пристрою вимагає застосування додаткових дій з боку співробітника ДАІ. Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному' режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж. не сприяє виконанню основних завдань міліції і. зокрема. ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. У постанові зазначено, що він, позивач, керував транспортним засобом у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення його, позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якшо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.,14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2. 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим. з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Розміри похибок вимірювань в оскаржуваній постанові не зазначено, що у відповідності до вимог Закону України "Про стандартизацію та метрологію" , перешкоджає використанню результатів вимірювань, а за таких умов наявність перевищення швидкості (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Крім того, оскільки фото, яке додано до оскаржуваної постанови не містить ознак, що дають змогу встановити напевно місце в якому воно зроблене, в свою чергу зроблена за допомогою не стаціонарного автоматичного обладнання, яке має фіксоване місце знаходження, твердження про те що порушення сталося на об'їзній дорозі в районі АЗС АИР є безпідставним та необгрунтованим. Він, позивач, 3 грудня 2008 року об 11 год. 26 хв. знаходився у іншому місці.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, підтвердивши зміст позову. Вважає, що до винесення постанови необхідно було скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та дав пояснення, з яких вбачається, що в свідоцтві про перевірку пристрою "Візір" похибка зазначена. Фіксування порушення
здійснював не він. а інспектор. 3 . який ніс службу. Обов'язки начальника
відділення виконує з липня 2008 року. Постанови виніс на підставі рапорту, який склав інспектор.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази:
постанова(а.с.4), фото(а.с.5), довідка на М а.с.22). довідка на 3- га.с.23),
посадова інструкція ст. інспектора(а.с.25), постова відомість(а.с.26). свідоцтво(а.с.27-2 Cool

, методичні рекомендації(29-32), розпорядження(а.с.ЗЗ),рапорт(а.с.34), відомість(а.с.35).
Також у судовому засіданні оглянута адміністративна справа, копія якої долучена до матеріалів справи(а.с. 16-21), функціональні обов'язки начальника відділення адміністративної практики, копія яких долучена до справи(а.с.40-41). книга постових відомостей(а.с.43).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
Відповідач з липня 2008 року виконує обов'язки начальника відділення адміністративної практики УДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно -технічної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській, що встановлено поясненнями відповідача, довідкою(а.с.22).
З . станом на 3 грудня 2008 року працював на посаді інспектора ДПС БДПС
ВДАІ з обслуговування м. Кривого Рогу та у цій день у складі мобільної групи виконував службові обов'язки, що встановлено оглядом книги, довідкою(а.с.23).
З 24 вересня 2008 року вивчив рекомендації по роботі з радіолокаційним
відео записуючим вимірювачем швидкості "Візір". що встановлено розпорядженням-----, рапортом(а.с.34). відомістю(а.с.35).
Вимірювач швидкості "Візір" №0711195 був повірений 27 грудня 2007 року, визнаний придатним для застосування по 28 грудня 2008 року, відповідає вимогам експлуатаційної документації, границі абсолютної похибки в патрульному режимі рівні 2 км.. що встановлено свідоцтвом(а.с.27).
З грудня 2008 року С керував автомобілем реєстраційний
номер , що встановлено поясненнями представника позивача.
З грудня 2008 року об 11 год. 26 хв. З' з застосуванням вимірювача
швидкості "Візір" №0711195 встановив, що вказаний автомобіль у межах населеного пункту рухався з швидкістю 96 км./год.. що встановлено результатами вимірювання(а.с.17).
За наслідками несення служби 3 склав рапорт на ім'я начальника відділу
ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу- та автомобільно - технічної інспекції, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, що встановлено поясненнями відповідача, рапортом(а.с.19).
6 грудня 2008 року відповідачем була винесена постанова, якою на С за
адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч. 1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн. 00 коп., що встановлено постановою(а.с.20).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються КУпАП.
Відповідно до ст.217 КУпАП право накладати адміністративні стягнення надано
посадовим особам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення. У
судовому засіданні встановлено, що начальник відділу ДАІ з обслуговування адміністративної
території м. Кривого Рогу та автомобільно - технічної інспекції, підпорядкованого УДАІ ГУ
МВС України в Дніпропетровській області не уповноважував відповідача розглядати
адміністративну справу у відношення С Таким чином відповідач не мав повноважень
розглядати справу, виносити по справі постанову, накладати штраф на С тому
постанова винесена та адміністративне стягнення накладено безпідставно.
Згідно до ст. 288 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована. Згідно ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про
адміністративне правопорушення може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи. Встановивши, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимогам закону, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню. Враховуючи, що з моменту скоєння адміністративного правопорушення закінчився передбачений ст. 38 КУпАП строк накладання адміністративного стягнення, суд вважає, що справу належить закрити.
Вислухавши учасників адміністративного процесу, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.П КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі ст. 94 КАС України з відповідача належить стягнути на користь позивачки судові витрати по сплаті державного мита у сумі 8 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 38. 217. 288. 293 КУпАП. ст. ст. 6. 10. 11.86.94. 128. 158. 161.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов С , до виконуючого обов'язки
начальника відділення адміністративної практики Управління ДАІ з обслуговування
адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно - технічної інспекції при УМВС
України в Дніпропетровської області Мі - задовольнити повністю.
Скасувати постанову в по справі про адміністративне правопорушення про притягнення
С до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП, яка
винесена 6 грудня 2008 року виконуючим обов'язки начальника відділення адміністративної практики УДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно -технічної інспекції при УМВС України в Дніпропетровської області М
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення С
до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП - закрити за закінченням двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП
державне мито у розмірі 8
Стягнути на користь держави з М грн. 50 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
_________________
помощь в личку платно.Удалю вирус,шелл с сайта Джумла, Битрикс .
Создам плагин , модуль под заказ для VirtueMart , JoomShopping

den

Вот так и накопим полезный материал!

олег алексеевич

Хочу уточнить-данное письмо не может быть доказательством в вашем судебном процессе.Поскольку в админправе отсутствует норма аналогии.И поэтому,длявсех кому нужен такой документ,направляем запрос от своего имени или ходатайствуем в суде сделать запрос.

http://www.dkws.org.ua/phpbb2/album_pic.php?pic_id=696
http://www.dkws.org.ua/phpbb2/album_pic.php?pic_id=697
_________________
помощь в личку платно.Удалю вирус,шелл с сайта Джумла, Битрикс .
Создам плагин , модуль под заказ для VirtueMart , JoomShopping

Вадим

Доповню.
Позовна заява подається до місцевого суду як до адміністративного. Ні судовий збір, ні витрати на технічне забезпечення судового процесу не сплачуються.

den

олег алексеевич

Відповідно п.3 ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
В свою чергу, згідно з п.2 ч. 1 ст. 18 Кодексу України про адміністративне судочинство місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Згідно з ч. 5 ст. 288 ст. КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
це офіційна основа подання позову про оскарження постанови ІДПС.а на практиці деякі судді повертають позов,на підставі несплати інформаційно-технічного забезпечення.
_________________
помощь в личку платно.Удалю вирус,шелл с сайта Джумла, Битрикс .
Создам плагин , модуль под заказ для VirtueMart , JoomShopping